Критерії психологічної готовності дитини до школи

 

            Соціально-психологічна готовність до школи:

• учбова мотивація (хоче йти в школу; розуміє важливість і необхідність учення; виявляє виражену цікавість до отримання нових знань);
• уміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт, неагресивний, уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих);
• уміння прийняти учбове завдання (уважно вислухати, з потреби уточнити завдання).

 

      Розвиток шкільно-значущих психологічних функцій:

 

• розвиток дрібних м’язів руки (рука розвинена добре, дитина упевнено володіє олівцем, ножицями);
• просторова організація, координація рухів (уміння правильно визначати вище – нижче, вперед – назад, зліва – справа);
• координація в системі очей – рука (дитина може правильно перенести в зошит простий графічний образ – узор, фігуру – зорово сприйманий на відстані (наприклад, з книг);
• розвиток логічного мислення (здатність знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні, уміння правильно об’єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками);
• розвиток довільної уваги (здатність утримувати увагу на виконуваній роботі протягом 15-20 хвилин);
• розвиток довільної пам’яті (здібність до опосередкованого запам’ятовування: пов’язувати матеріал, що запам’ятовується, з конкретним символом /слово – картинка або слово – ситуація).

      Вимоги, які пред’являє школа до розвитку мови дитини

• Уміння правильно вимовляти всі звуки мови і розрізняти їх на слух;
• Уміння вживати різні частини мови точно по сенсу;
• Уміння використовувати в мові синоніми, антоніми, іменники з узагальнюючим значенням;
• Уміння відповідати на питання і задавати їх;
• Уміння самостійно передавати зміст літературних текстів;
• Уміння складати розповіді про предмети (за планом, запропонованому дорослим, по картинці, по серії сюжетних картинок);
• Кругозір (уявлення дитини про світ достатньо розгорнене, розвинена пам’ять, увага, інші інтелектуальні здібності).

 

      З шести або з семи років потрібно віддавати дитину в 1 клас?

 

     Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд чинників, що визначають підготовленість дитини до навчання. Саме від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особово, а також як стан здоров’я дитини, і залежатиме, з якого віку йому необхідно почати навчання в школі. Має значення весь комплекс чинників, що визначають рівень розвитку дитини, при якій вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не приведуть до порушення його здоров’я.
     Нагадаємо, що у дітей, не підготовлених до систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації (пристосування) до школи, у них набагато частіше виявляються різні труднощі навчання, серед них значно більше неуспішних, і не тільки в першому класі.

 

 

     Добре підготовлена до школи дитина повинна уміти планувати свою діяльність:

• якщо дитина може поставити мету і досягти її – ми говоритимемо про високий рівень планування;
• якщо малюк, поставивши мету, здійснить її лише частково, – це середній рівень планування;
• якщо дії дитини абсолютно не відповідають поставленій меті або дитина діє хаотично, абсолютно не намагаючись досягти мети, ми маємо справу з низьким рівнем розвитку даної якості.

 

      Дуже важлива характеристика готовності до школи – це уміння контролювати результат своїх дій:

• якщо дитина може самостійно порівняти результат своїх дій з поставленою раніше за мету, можна вважати, що у нього високий рівень контролю;
• якщо дитині вдається це тільки частково, за участю дорослих, можна говорити про середній рівень розвитку функції контролю;
• якщо дитина абсолютно нездатна співвіднести свої результати з поставленим завданням – це низький рівень розвитку контролю.

 

 Мотивація навчання, як прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у властивостях навколишнього світу і їх використання – обов’язкова умова готовності дитини до школи.

• При низькому рівні розвитку даної характеристики малюк орієнтується тільки на безпосередньо доступні органам чуття властивості предметів.
• Якщо дитина прагне використовувати деякі узагальнені властивості навколишнього світу, ми констатуємо середній рівень розвитку мотивації учення.
• При високому рівні розвитку учбової мотивації у дитини спостерігається явне прагнення знаходити приховані від безпосереднього сприйняття властивості навколишнього світу, визначати закономірності і використовувати їх в своїй діяльності.

 

 Розглядаючи рівень розвитку мислення, ми повинні мати на увазі наступне:

• високий рівень розвитку інтелекту характеризується умінням слухати іншу людину, виконувати такі логічні операції, як аналіз, узагальнення, порівняння, класифікація словесних понять;
• при середньому рівні розвитку інтелекту операції порівняння і узагальнення виконуються без помилок, а складніші операції – аналіз, синтез, абстракція і конкретизація – з помилками;
• дитина з низьким рівнем демонструє явну відсутність уміння слухати іншої людини, припускається численної помилки у виконанні логічних операцій, як простих, так і складніших.